Анкер забивний (забиваний анкер, анкер-гільза) використовують для кріплення металевих секцій, стелажів, навісного обладнання та інших конструкцій різного призначення до бетону марок С20/25, природного каменю, повнотілу цегли (силікатного та червоного). До початку робіт необхідно уточнити рекомендації виробника щодо встановлення кріплення та технічні характеристики, що містять навантаження на виривання, мінімальну відстань між анкерами та від краю матеріалу, а також мінімально допустиму товщину базового основи. У процесі монтажу спочатку свердлять отвір із таким самим, як у анкера, діаметром на необхідну глибину. Потім отвір очищають від пилу, вставляють забивний анкер і закріплюють його, розковуючи розпірну зону з чотирьох сегментів. Елементи конструкцій прикріплюють динамометричним ключем із заздалегідь встановленим зусиллям закручування. Робоче навантаження на кріпильні деталі не має перевищувати величини, що становить 25% від навантаження на виривання. Анкери забивні з дефектами різі та тріщинами на тілі або сегментах у роботі не використовують.